Як добре, коли є можливість відвідати шкільну гончарну майстерню, взяти до рук ніжну і м’яку глину. Прослухавши поради Людмили Володимирівни, приступаємо до процесу праці. Тут поруч і Анастасія Олександрівна. За якийсь час у твоїх руках голуб, карта України, тарілочка чи ліплення із власної фантазії. Наступного дня уже на уроці української мови приємно слухати дитячі письмові відгуки про гостинність у майстерні, про задоволення від незвичної праці. А головне – бажання ще раз побути «гончарем».
