🔹 «Чарівна музика душі Бориса Калуша»: вечір пам’яті Великого Вчителя

Кажуть, що людина живе доти, доки живе пам'ять про неї, і сьогодні стіни Колківського ліцею були сповнені особливого світла, тепла та поетичного слова. У закладі відбувся зворушливий виховний захід «Чарівна музика душі Бориса Калуша», присвячений видатному педагогу, письменнику та почесному мешканцю нашого містечка — Борису Кіндратовичу Калушу. Організаторками цієї пам'ятної події виступили Л.М. Підопригора та А.Г. Власюк, яким вдалося створити атмосферу глибокої пошани та щирості, об'єднавши учнів та вчителів навколо творчої спадщини Великого Вчителя.

Сцена ліцею на годину перетворилася на живу сторінку історії, де ведучі та учасники крок за кроком розгортали життєпис Бориса Кіндратовича. Присутні згадували його як людину неймовірної ерудиції та мудрого наставника, який виховав не одне покоління колківчан і завжди залишався митцем, чиє серце билося в унісон із рідним краєм. Програма заходу вражала своєю ліричністю, адже учні ліцею з особливим трепетом декламували вірші поета, у кожному рядку яких відчувалася любов до Полісся, філософські роздуми про сенс життя та невичерпна віра в добро.

Творчість Бориса Калуша виявилася надзвичайно мелодійною, і гості свята мали змогу почути пісні, де його слова були покладені на музику. Ці мелодії підкреслили особливу глибину авторських текстів, перетворюючи поезію на справжні сповіді душі. Окрім творчих номерів, організатори підготували цікаві біографічні нариси, нагадавши усім про неоціненний внесок Бориса Кіндратовича у розвиток культури та освіти нашого селища.

Найбільш емоційним моментом заходу став його фінал, коли весь зал — від найменших школярів до досвідчених педагогів — в єдиному пориві підвівся для виконання «Гімну Колківської школи». Цей твір, автором якого є саме Борис Кіндратович Калуш, вже давно став не просто піснею, а справжнім символом ліцею та міцним зв’язком між минулим і майбутнім. Сьогодні кожне його слово звучало як присяга берегти традиції, закладені Великим Педагогом. Справжні вчителі не вмирають, а продовжують жити у своїх учнях, книгах і музиці, яка вічно лунатиме в коридорах рідної школи.